Основи SEO: Що таке побудова посилань (лінкбілдінг)

Коли ваш сайт – це сумний клоун на SEO-карнавалі

Ви чуєте? Це не вітер виє за вікном. Це ваш сайт, що тихо скрипить під тягарем забуття десь на 17-й сторінці видачі. Уявіть: він сидить там, у запорошеному кутку інтернету, у клоунському вбранні, яке колись було яскраво-рожевим, а тепер вицвіло до брудно-сірого. Його кульки-відвідувачі давно лопнули, а замість сміху – тільки відлуння ваших надій: «Ну ось, знову нуль замовлень». Конкуренти? Вони вже влаштували карнавал на першій сторінці, жонглюючи трафіком і кидаючи у вас арахісом із коментарів: «Дивіться, це провал року!». А Google… О, Google вдає, що вас не існує, ніби ви привид зі старої комп’ютерної гри.

Знайоме? Не прикидайтеся. Я сам був там. Колись мій сайт нагадував не клоуна, а радше сумного фокусника, який намагався дістати кролика з капелюха, але натомість витягував старі шкарпетки. Бабуся телефонувала і запитувала: «Онучку, а чому твій блог про подорожі нижчий за сайт про рецепти салатів із моєї їдальні?». І я вірив, що SEO – це як інструкція від IKEA: здається, все логічно, але на ділі залишаєшся з кривою полицею, кількома зайвими болтами і бажанням заплакати.

Але потім я зрозумів: Google – це не скандинавський бог меблів. Це примхливий режисер, який обожнює посилання, як голлівудські продюсери – скандали. Побудова посилань або лінкбілдинг – ось ваш сценарій для блокбастера під назвою «Топ-1». І якщо ваш сайт зараз схожий на Попелюшку в попелі, то посилання – це не кришталева туфелька, а цілий замок, який ми побудуємо разом.

До речі, про замки. Колись я думав, що SEO – це магія. Але після того, як мій сайт провалився в безодню через спамні посилання (спасибі, «гуру» з телеграм-каналу за 99 гривень), я усвідомив: магія тут ні до чого. Це війна стратегії, терпіння і трішки чортової впертості. Але не хвилюйтеся – я вже наступив на всі граблі, щоб вам не довелося. Готові змінити клоунський ніс на корону? Тоді поїхали.

Частина 1: Лінкбілдинг – це не про будівництво. Або все ж про нього?

Уявіть, що ваш сайт – це бар. Не модний лофт із крафтовим пивом, а заклад у глухому провулку, де єдині відвідувачі – місцеві коти і випадкові перехожі, які забрели туди помилково. Ви вішаєте яскраву вивіску «Тут найкраща кава в місті!», але Google вперто показує людям дорогу до Starbucks через три квартали. Чому? Тому що побудова посилань – це не про те, як голосно ви кричите про себе. Це про те, хто про вас кричить.

Ось як це працює: якщо Джеймі Олівер раптом опублікує в Instagram сторіс із вашою кавою і підписом «Це божественно!», а Гордон Рамзі назве ваші круасани «єдиним виправданням існування людства» – Google одразу ж помітить: «О, тут щось важливе!» – і підніме вас у топ. Чому? Тому що ці хлопці – ваші посилання. Їхній авторитет – це золота печатка, яка говорить алгоритмам: «Цьому місцю можна довіряти».

А тепер погані новини. Якщо замість Олівера і Рамзі ви платите за відгуки бомжам із сусідньої вулиці (читай: купуєте посилання на сайтах на кшталт «SEO-чари за 5 копійок»), Google вас забанить швидше, ніж ви встигнете сказати «алгоритм Пінгвін». Тому що ці «рекомендації» пахнуть не свіжими круасанами, а тим, що залишилося від них після тижня на смітнику.

Правило №1: Посилання – це ваша цифрова репутація. Хочете, щоб вас сприймали як мішленівський ресторан? Тоді ваш «менеджер з лінкбілдингу» має бути не хлопець у підвалі з бот-фермою, а стратег, який знає, як заслужити довіру Google.

– «Але як?!» – запитаєте ви, нервово стискаючи горнятко кави, яка вже третю годину остигає на столі.

– «А ось як» – відповім я, згадуючи, як одного разу купив посилання на сайті про розведення равликів для свого блогу про цифровий маркетинг. Результат? Мій сайт потонув у пошуку, як Титанік у крижаній воді. Google подумав, що я або збожеволів, або намагаюся влаштувати апокаліпсис у видачі.

Тож запам’ятайте:
– Посилання з авторитетних сайтів – це як рекомендаційний лист від професора Оксфорда.
– Спамні посилання – це як записка від сусіда по камері: «Він хороший хлопець, чесно!».

І так, якщо ваш SEO-фахівець каже, що «лінкбілдинг – це просто купити кілька сотень посилань», біжіть. Біжіть так, ніби за вами женеться натовп розлючених пінгвінів (алгоритмних, звісно).

P.S. До речі, про будівництво. Якщо все-таки порівнювати лінкбілдинг із будівництвом, то це не складання сараю з гнилих дощок. Це зведення хмарочоса, де кожне посилання – сталева балка, яка тримає ваш сайт на плаву в океані конкуренції. Сумніваєтеся у своєму фундаменті? Тоді переходьте до частини 2 – там ми поговоримо про те, як не стати обідом для SEO-канібалів.

Частина 2: Як не стати жертвою SEO-канібалів

побудова посилань-линкбилдинг-построение ссылок

Уявіть, що ви заблукали в джунглях цифрового маркетингу. Навколо шепочуться ліани з ключових слів, у кущах ховаються жадібні конкуренти, а десь вдалині чути виття алгоритмів Google. Тут виживають тільки ті, хто розрізняє «білу» і «чорну» магію SEO. Оступитеся – і вас з’їдять живцем.

2.1. «Біла магія» vs «Чорна магія»

Білий лінкбілдинг – це як стати Дамблдором від SEO. Ви творите добро: пишете гостьові пости для авторитетних сайтів, домовляєтеся про партнерські матеріали з блогерами-гуру або створюєте контент, який люди самі хочуть розшарювати, немов мем із котиками. Це щедрість, яка окупається.

Приклад із життя: Одного разу я написав статтю про те, «Як пережити SEO-апокаліпсис» для популярного маркетингового блогу. Натомість попросив посилання. Результат? Мій сайт отримав трафік, як після роздачі безкоштовних біткоїнів, а Google почав дивитися на мене, як на людину, яка нарешті прочитала його думки.

Чорне SEO – це купівля посилань на сайтах на кшталт “Терміново! Грузинські хачапурі та SEO-посилання за 2 гривні!”. Ви думаєте: «Гей, це ж дешево і швидко!». Але Google ненавидить це. Алгоритми розумніші, ніж здається – вони помітять підступ, і ваш сайт відправиться в цифрове чистилище. Там ви зустрінете тих, хто вірив у «чарівні пігулки»: сайти з назвами «SUPER-PROFIT-2025» і «Найкращий бізнес на коліні».

Порада від колишнього грішника:
Одного разу я купив 100 посилань для клієнта, який торгував еко-косметикою. Посилання були з сайтів про бетонні паркани та риболовлю. Через місяць його сайт зник з видачі, як гаманець у метро. Google написав: «Ми вас покарали». Клієнт написав мені: «Ви зруйнували моє життя». Відтоді я молюся святому ПажРангу і каюся у своїх гріхах.

2.2. «Посилальний суп»: Як не зваритися в ньому

Посилання мають бути релевантними. Це як готувати суп: якщо ви додасте в нього шоколад, чіпси і оселедець, вийде страва для гри в «правду або дію». Ніхто не стане це їсти.

Приклад катастрофи:
Припустимо, ви продаєте велосипеди, а посилання веде з сайту про розведення акваріумних рибок. Google подивиться на це і скаже: “Окей, велосипед і рибки… Це як пов’язати Бреда Пітта з ремонтом пральних машин. Мінус 100 очок!”.

Як уникнути провалу:
– Правило «Однієї теми»: Якщо ви продаєте каву, шукайте сайти про їжу, рецепти, гастротуризм. Навіть сайт про депресивних офісних працівників підійде – адже вони п’ють каву літрами.
– Правило «Сусіда»: Уявіть, що ваш сайт – це квартира. Посилання з тематичних ресурсів – це сусіди, які беруть у вас цукор і хвалять ваші пироги. Посилання з сайту про космічні ракети – це як сусід-астронавт, який з’являється раз на п’ять років і лякає всіх своїм скафандром.

Важливо:
Google обожнює природність. Якщо всі ваші посилання з’явилися за тиждень, а потім – тиша, алгоритми запідозрять недобре. Це як якби ви за день набрали 10 тисяч передплатників – усі подумають, що ви купили ботів.

P.S. Якщо ви все ще вважаєте, що можна обдурити Google, згадайте: алгоритми вчаться швидше, ніж студенти перед сесією. Вони бачать ваші махінації, навіть коли ви в приватному режимі. Хочете вижити? Грайте за правилами. Або… переходьте до частини 3, де я розповім, як ваш контент може стати сценарієм для блокбастера замість мильної опери.

Частина 3: Трагедія одного кліка, або Чому ваш контент – це нудний серіал

Ви знаєте, що спільного у вашого сайту і мильної опери 90-х? Глядачі (читай: відвідувачі) йдуть після перших п’яти хвилин. Тому що ваш контент – це не «Гра престолів», а нескінченні титри з подяками спонсорам. Навіть якщо у вас ідеальні посилання, але статті написані так, ніби їх створював ШІ для роботів, на вас чекає провал. І я знаю це не з чуток.

Приклад із життя, який досі мене переслідує:
Одного разу я витратив місяць на «ідеальний» лінкбілдинг для сайту про фітнес. Посилання були з топових ресурсів: інтерв’ю з тренерами, гостьові пости в блогах ЗСЖ-гуру, навіть згадка в подкасті про здорове харчування. Але результат? Нуль. Трафік зростав повільніше, ніж гриби після посухи. Чому? Тому що сам сайт нагадував збірник інструкцій від Ikea:

“10 вправ для ніг. Пункт 1: Присідання. Пункт 2: Випади. Пункт 3: Не вмирайте”.

Люди заходили, клікали – і збігали, як глядачі з прем’єри фільму, де головний герой дві години гладить кота. Контент не чіпляв. Не смішив. Не змушував плакати. Він просто… існував. Як кімнатна рослина, про яку всі забули.

Порада: Як перетворити контент із «похмурої лекції» на «вірусний мем»

1. Додайте історії, а не шаблони.
Замість «5 способів схуднути» напишіть: «Як я схуд на 10 кг, харчуючись піцою і дивлячись Netflix: Сповідь ледаря». Люди обожнюють конфлікти, провали та хеппі-енди. Будьте головним героєм, а не диктором нудного ТБ.

2. Увімкніть абсурдний гумор.
Google не з’їсть вас за жарти. Наприклад:

«Берпі – це вправа для тих, хто ненавидить себе трохи більше, ніж ранковий будильник».

Або:

«Мотивація займатися спортом зникає швидше, ніж печиво в моїй коробці, коли я обіцяю собі «тільки одне»».

3. Покажіть, що ви живий.
Розкажіть, як ви самі облажалися:

“Так, я купив абонемент на рік і ходив у зал рівно два рази. Перший – щоб зробити селфі. Другий – щоб повернути рушник”.

4. Створіть контент, який вирішує біль.
Люди шукають не «інформацію», а порятунок. Замість:

«Як правильно робити планку»,

напишіть:

«Як не впасти обличчям у підлогу на третій секунді планки: Лайфхаки для тих, хто тремтить, як осиковий лист».

Чому це працює?

Тому що люди – не роботи. Вони хочуть сміятися, злитися, дивуватися. Коли ваш контент викликає емоції, ним починають ділитися. А кожен жарт, історія чи провокація – це невидиме посилання в головах аудиторії.

Приклад із практики:
Після провалу з фітнес-сайтом я переписав одну статтю, додавши в неї історію про те, як намагався сісти на дієту, але натомість з’їв торт о 3-й годині ночі. Результат? Її розшарили в 10 пабліках, а на сайт прийшло в 4 рази більше трафіку. Google, як старий добрий детектив, помітив ажіотаж і підняв сторінку в топ.

Що буде, якщо проігнорувати цю пораду?

Ваш сайт стане цифровою примарою: його знаходитимуть, але ніхто не захоче «жити» в ньому. Ви спостерігатимете, як відвідувачі йдуть через 10 секунд, немов герої поганого фільму, який навіть не спромоглися озвучити.

P.S. Якщо ваш контент досі нагадує інструкцію до мікрохвильовки – не впадайте у відчай. Навіть Шекспір починав із поганих сонетів. Головне – перестати боятися бути людиною, а не нейромережею. І пам’ятайте: Google любить посилання, але люди люблять історії. А без людей навіть найкрутіший лінкбілдинг – це замок із піску на березі цифрової пустелі.

Частина 4: SEO-детектив: Де шукати цінні посилання

Ви коли-небудь грали в «полювання за скарбами»? Тільки тут замість карти з хрестиком – алгоритми Google, а замість скрині із золотом – посилання, які піднімуть ваш сайт із підвалу на п’єдестал. Але будьте обережні: не все блищить. Деякі «скарби» – це фальшиві монети, які вибухнуть у вас у руках. Давайте озброїмося лупою і почнемо розслідування.

4.1. Гостьові пости – ваш квиток у топ (або як не стати настирливим жебраком)

soulofsuccess побудова посилань Уявіть, що ви прийшли на закриту вечірку до крутих блогерів. Стоїте біля входу і благаєте: “Гей, впустіть! Я можу мити посуд, розповідати анекдоти… Ну будь ласка!”. Вас викинуть швидше, ніж ви встигнете сказати «гостьова стаття».

Як увійти без скандалу:

Знайдіть потрібних «гостей» – сайти вашої тематики з трафіком, які не викликають жалю. Наприклад, якщо ви продаєте екологічну косметику, шукайте блоги про ЗСЖ, стійку моду або навіть психологію (адже стрес – причина купити крем за 100$).
Не пишіть шаблонні листи. Фрази на кшталт «Давайте співпрацювати!» або «Я можу написати для вас статтю!» потрапляють у спам, як кіт у ванну.

Приклад ідеальної пропозиції:

“Ваш пост про йогу для котів надихнув мене! Я помітив, що багато читачів запитують, як поєднати заняття з доглядом за вихованцем. У мене є ідея статті: «5 лайфхаків, як не стати жертвою кота під час планки». Можу написати її для вас безкоштовно – просто дайте знати!”

Чому це працює:
– Ви показуєте, що вивчили контент.
– Пропонуєте вирішити проблему аудиторії.
– Не виглядаєте голодним до посилань, як студент перед сесією.

Особиста історія провалу:
Колись я надіслав 100 листів із текстом: “Хочете круту статтю? Я експерт!”. Відповіли 2 людини. Один запитав: «А ви точно людина?». Другий запропонував розмістити посилання за 200$. Це був сайт про астрологію і чорну магію. Я відмовився. І правильно: через місяць його забанив Google.

4.2. Врятуйте світ і отримайте посилання (або як стати супергероєм для ледачих)

Google обожнює корисні ресурси. Створіть те, що люди захочуть зберегти, як котиків у закладках.

Що працює:
– Калькулятори: «Скільки грошей ви спалили на непотрібний фітнес?» (для сайту про фінанси).
– Чек-листи: «Як зібрати валізу за 5 хвилин і не забути труси» (для блогу про подорожі).
– Шаблони: «Гугл-док для тих, хто ненавидить планувати» (для ресурсів про продуктивність).

Приклад із життя:
Одного разу я зробив генератор мемів для сайту про цифровий маркетинг. Люди створювали шаблони на кшталт «Коли клієнт просить »зробити красиво« за 10 хвилин» і ділилися ними в соцмережах. Результат? Посилання з 20+ блогів про маркетинг, гумор і навіть парочки пабліків для дизайнерів.

Порада:
Не намагайтеся винайти колесо. Іноді проста таблиця Excel з бюджетом на місяць збирає більше трафіку, ніж «інноваційний AI-інструмент», який ніхто не зрозумів.

4.3. Broken Link Hunting (або як красти, не порушуючи закон)

Уявіть: ви гуляєте парком і знаходите чужий гаманець. Повертаєте його власнику, а він на знак подяки… дає вам репост в Instagram. Ось що таке пошук битих посилань.

Як це працює:

Знайдіть авторитетні сайти вашої теми. Наприклад, блог про подорожі з гідом «10 найкращих готелів Балі».
Шукайте биті посилання (сторінки з помилкою 404). Інструменти: Check My Links, Ahrefs, навіть розширення для браузера.
Пишіть власнику:

«Привіт! Обожнюю ваш гід по Балі, але помітив, що посилання на готель »Sunset Paradise” не працює. До речі, у мене є свіжий огляд цього місця з фото і цінами 2025 року. Можете замінити посилання? Буду радий допомогти!”

Чому це спрацює:
– Ви робите добру справу (лагодите чужий сайт).
– Власник ресурсу з більшою ймовірністю погодиться, адже йому не потрібно платити або писати статтю.

Пастка:
Не пропонуйте посилання на лівий сайт. Якщо ви продаєте велосипеди, а знайшли бите посилання в статті про готелі – вам відмовлять. Релевантність – ваша релігія.

Що буде, якщо ігнорувати ці методи?

Ви залишитеся з трьома варіантами:

Платити за посилання і молитися, щоб Google не помітив.
Сподіватися, що конкуренти помруть від нудьги, читаючи ваш контент.
Змиритися, що ваш сайт – це цифрова версія грамплатівки: круто, але нікому не потрібно.

P.S. Якщо вам здається, що це занадто складно – згадайте: навіть Шерлок Холмс починав із дрібних справ. І так, якщо ви все ще думаєте, що «досить просто писати добре», я нагадаю: в інтернеті 4.5 мільярда сторінок. Без посилань ваш шедевр загубиться, як голка в копиці сіна… який ще й горить.

Частина 5: «А що, якщо я нічого не робитиму?»

Уявіть: ви закопали скриню із золотом, але замість того, щоб шукати карту, лягли спати. А потім прокинулися через рік і виявили, що пірати вже все знайшли, побудували на вашому острові курорт, а ваш скарб перетворився на пил. Приблизно так виглядає доля сайту, який ви кинули напризволяще алгоритмів.

Сценарій №1: Ваш сайт – привид у підвалі інтернету.
Він тихо припадає пилом десь на 15-й сторінці видачі. Його єдині відвідувачі – ви самі, коли о 3 годині ночі перевіряєте, «а раптом щось змінилося». Конкуренти тим часом п’ють коктейлі на пляжі першої сторінки, а їхній трафік зростає, як гриби після дощу. Ви спостерігаєте за їхнім успіхом, як підліток за інстаграмом колишньої: «Ось вони запустили блог… О, тепер у них вебінар… І як вони взагалі встигають?».

Сценарій №2: Google вирішить, що ви здалися.
Алгоритми – як суворі вчителі. Якщо ви перестаєте робити домашку (читати: працювати над SEO), вони ставлять вам «два» і забувають про ваше існування. Ваш сайт втрачає навіть ті крихти позицій, які були. А коли ви через рік вирішите «все-таки зайнятися справою», виявиться, що піднятися назад складніше, ніж переконати кота прийняти ванну.

Сценарій №3: Ви станете анекдотом для конкурентів.
– «Пам’ятаєш того дивака, який думав, що SEO саме зробиться?»
– “Ага! Він досі вірить, що можна обійтися без посилань. Як мило!”
Ваш сайт перетвориться на повчальну історію на SEO-курсах: «Ось, діти, як НЕ треба робити».

Особиста історія про те, як я мало не поховав свій перший проєкт:

Колись я запустив блог про книжки. Писав статті, але забив на посилання: “Та кому це потрібно? Люди самі знайдуть!”. Через півроку мій сайт був схожий на бібліотеку після апокаліпсису: 5 відвідувачів на місяць, з яких 3 – боти-спамери. Одного разу я натрапив на пост конкурента, який за ті самі півроку виріс з нуля до 10 тисяч переглядів. У його статтях були ті самі книжки, але… з гостьових постів, інтерв’ю з авторами та посиланнями з літературних порталів. Тоді я зрозумів: SEO – це не спринт, це марафон, де не можна стояти на місці.

Що ви втратите, крім часу?
– Гроші. Кожен день без трафіку – це втрачений прибуток. Як якщо б ви відкрили кафе, але забули ввімкнути вивіску.
– Репутацію. Так, її теж ранжує Google. Сайти-динозаври, які не оновлювалися з 2015 року, викликають довіру, як суші із заправки.
– Нерви. Що довше ви тягнете, то складніше буде наздоганяти. Це як намагатися сісти на поїзд, що йде, у шкарпетках на мокрій підлозі.

Але є і хороші новини:
Навіть якщо ви місяць (або рік) нічого не робили – ще не пізно. SEO прощає помилки, якщо ви готові почати.

Що робити просто зараз:

Загугліть свій сайт. На якій він сторінці? Запишіть число.
Подивіться на конкурентів із топа. Що в них є, чого немає у вас? Посилання? Живий контент?
Виберіть ОДИН метод з цієї статті і впровадьте його. Хоч щось.
P.S. Якщо ви все ще думаєте «авось пронесе», згадайте: інтернет не стоїть на місці. Поки ви читаєте це, хтось уже пише гостьовий пост, краде ваш трафік і сміється над вашою бездіяльністю. Хочете бути глядачем або героєм своєї SEO-історії?

P.P.S. Якщо сил немає – кричіть «SOS». У SoulofSuccess ми витягнемо ваш сайт із підвалу, навіть якщо там уже оселилися тролі. Але це вже зовсім інша історія…

Висновок: Стати королем чи зникнути?

Побудова посилань – це не чарівна пігулка, а довга гра в шахи з Google, де кожна фігура – це ваша репутація, а кожен хід – ризик. Але якщо грати за правилами, алгоритми почнуть класти вам під ноги червону килимову доріжку, а не вибивати стілець з-під вас, як настирливому продавцю в метро.

Уявіть: ваш сайт – це замок. Без посилань він побудований на піску. Приплив конкурентів, хвилі нових алгоритмів – і від вашої величі залишиться лише мокра пляма. Але якщо кожне посилання – це кам’яний блок, вистоїте навіть під ураганом апдейтів.

Що буде, якщо ви оберете бездіяльність:
– Ваш трон займуть конкуренти. Вони вже танцюють на ваших цифрових руїнах із келихами шампанського, а ви спостерігатимете, як ваш єдиний «підданий» – це ви самі, рефрешящіе сторінку в 3 ночі.
– Google забуде ваше ім’я. Алгоритми – як колишні: якщо ви не телефонуєте, вони видаляють ваш номер. А повернути довіру складніше, ніж пояснити коту, навіщо йому ветеринар.
– Ви станете анекдотом. У колах SEO-фахівців про вас будуть шепотітися: “Пам’ятаєте того, хто думав, що посилання – дурниця? Тепер його сайт – привид у «Яндексі»”.

Особиста історія про те, як я ледь не втратив усе:
Одного разу я відмовився від лінкбілдингу для клієнта, який торгував еко-сумками. «Люди і так знайдуть нас!» – сказав він. За півроку його сайт був схожий на занедбаний магазин у ТЦ: запорошені вітрини, нульові продажі, а в топі – конкуренти з гостьових постів у Vogue і The Guardian. Коли він прийшов до мене з очима, повними відчаю, я зрозумів: без посилань навіть найкрутіша ідея приречена на цифрове чистилище.

Але є і світло в кінці тунелю.
Якщо ви готові боротися, лінкбілдинг стане вашим Екскалібуром. А якщо ні…

Вибір за вами:

– Залишитися невидимкою. Ваш сайт буде як той дивний дядько на сімейних святах: усі знають, що він є, але вдають, що немає. Конкуренти ділитимуться скріншотами ваших позицій у чатах зі смайлами, що сміються.
– Або довіритися SoulofSuccess (SoS). Ми не обіцяємо, що Google полюбить вас із першого погляду. Але наші методи – це як влаштувати алгоритмам романтичну вечерю при свічках, де вино – це білий лінкбілдинг, а десерт – юзабіліті.

P.S. Якщо ви все ще сумніваєтеся, дайте відповідь на запитання: чи хочете ви, щоб за рік ваш сайт нагадував Лувр або кіоск із шаурмою, який закрився за тиждень? Ми в SoulofSuccess знаємо, як зробити з цифрового підвалу пентхаус із видом на топ видачі. Але поспішайте – поки ваші конкуренти не орендували всі поверхи.

P.P.S. Алгоритми не сплять. Вони як голодні тролі: якщо ви не годуєте їх посиланнями, вони з’їдять ваш трафік. А ми в SoS знаємо, чим їх задобрити. Ласкаво просимо за лаштунки SEO-магії – або як ми це називаємо, «реальне життя».

5 питань, які ви боялися поставити

1. Скільки часу потрібно, щоб посилання почали працювати?
Зазвичай 3-6 місяців. Google – як слон: повільний, але якщо роздратувати, затопче.

2. Чи можна обійтись без грошей на лінкбілдинг?
Так. Гостьові пости, соцмережі, партнерства. Але готуйтеся згаяти час. Безкоштовний сир – тільки в мишоловці.

3. Що небезпечніше: мало посилань чи погані посилання?
Погані. Одна спамна посилання може вбити сайт. Краще 10 якісних, ніж 1000 сміттєвих.

4. Скільки посилань потрібно для топ-3?
Нема універсального числа. Важлива якість. 20 посилань з Forbes краще, ніж 5000 із сайту «Як виростити кавун на балконі».

5. Лінкбілдінг застарів? Чи є альтернативи?
Ні. Навіть у 2024 році це основа SEO. Альтернатива – платна реклама, але це як найняти клоуна на весілля: ефект є, але ненадовго.

PS Якщо ви дочитали до кінця, ви вже крок попереду тих, хто вірить, що SEO робиться за тиждень. Наважуйтеся. Або кличте нас — у SoulofSuccess знають, як змусити Google вас полюбити.

Дивіться також:

Побудова посилань: Як не стати привидом у цифровій пустелі, або Чому Google вас ненавидить